Лідерство у військовій науці проявляється не лише в професійних досягненнях, а й у здатності поєднувати науковий пошук, освітню діяльність, розвиток колективу та впровадження інноваційних ідей. Яскравим прикладом такого лідерства є професійний шлях Ірини Анатоліївни, яка завдяки наполегливій праці, цілеспрямованості та відданості науці досягла вагомих результатів у сфері військової наукової діяльності.

Ірина Анатоліївна народилася 11 лютого 1983 року в сім’ї військовослужбовця. Свою освіту розпочала у загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 12 міста Бердичева Житомирської області, де навчалася з 1989 по 1999 рік. У зв’язку з переведенням батька на нове місце служби та переїздом до Житомира продовжила навчання у середній школі № 25, яку закінчила у 2000 році з відзнакою. Ще в шкільні роки Ірина Анатоліївна виявила схильність до наукової діяльності, навчаючись у Малій академії наук України. Високі результати в навчанні стали підґрунтям для подальшого професійного становлення та розвитку наукових інтересів.

У 2000 році вона вступила до Житомирського військового інституту, де навчалася до 2005 року. Під час навчання була активною у дослідницькій діяльності, беручи участь у студентських наукових конференціях та семінарах. У червні 2005 року Ірина Анатоліївна завершила навчання та отримала диплом про вищу освіту з відзнакою за військовою спеціальністю «Системи управління і автоматики» та кваліфікацією «інженер-системотехнік». Саме в цей період були закладені основи майбутньої наукової кар’єри.

Професійний шлях Ірини Анатоліївни як науковця розпочався у 2004 році. Протягом одинадцяти років вона працювала на посадах інженера-програміста та наукового співробітника військової частини А0735. Завдяки високому рівню професійної підготовки та відповідальному ставленню до роботи у 2009 році їй було присвоєно третю категорію, а у 2011 році – другу категорію інженера-програміста. З лютого 2015 року по серпень 2016 року вона обіймала посаду наукового співробітника науково-дослідного відділу, де брала участь у виконанні наукових досліджень та розробленні перспективних рішень за напрямом розвитку космічних систем та видової розвідки.

З вересня 2016 року Ірина Анатоліївна вирішила продовжити професійну традицію родини в третьому поколінні і розпочала військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Важливим етапом її професійного розвитку став період з 2014 по 2019 рік, коли Ірина Анатоліївна працювала над дисертаційним дослідженням на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 20.02.14 – Озброєння і військова техніка. Наполеглива праця та глибокі наукові дослідження завершилися успішним захистом кандидатської дисертації у 2019 році та отриманням відповідного диплома Міністерства освіти і науки України ДК № 052273.

Подальше професійне зростання стало підтвердженням її авторитету в науковому середовищі, що затвердилося у 2025 році – Ірині Анатоліївні було присвоєно вчене звання «старший дослідник» за спеціальністю F6 «Інформаційні системи і технології» та видано атестат Міністерства освіти і науки України АС № 001808 від 03.07.2025.

Науковий доробок Ірини Анатоліївни налічує понад 120 наукових праць. Серед них – статті в провідних фахових виданнях України, а також публікації у міжнародних наукових журналах, що індексуються в наукометричних базах Scopus та Web of Science. Багаторічний досвід наукової діяльності, який перевищує 18 років, дозволив їй зробити вагомий внесок у розвиток, дослідження сучасних космічних систем та інформаційних технологій, а також підготовку нових поколінь фахівців.

Історія професійного становлення Ірини Анатоліївни є прикладом того, як наполегливість, прагнення до знань і відданість обраній справі формують справжню лідерку в науковій сфері. Її життєвий і професійний шлях демонструє, що жінка-науковець та жінка-військовослужбовець здатна не лише досягати високих особистих результатів, а й надихати інших на розвиток науки, освіти та інновацій.

Зараз Ірина Анатоліївна має військове звання «підполковник» та обіймає посаду провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу науково-дослідного управління Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова.