Потреба в суспільному житті для Євгенії Анатоліївни була завжди на першому місці. Вона жила не для себе — вона жила для людей, для інституту, для історії.

Носкова Євгенія Анатоліївна – завідувачка народного музею Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. Жінка, яка створила цей музей і стала його душею та пам’яттю. Її спокійна врівноваженість поєднувалася з величезною мудрістю та невичерпною енергією. Вона вміла перетворювати ідеї на реальність, а кожен новий експонат чи зал ставав свідченням її творчої сили.

Євгенія Анатоліївна була лідеркою, яка не прагнула слави, але здобував її завдяки служінню людям. Її лекції слухали випускники різних років, гості інституту, курсанти й школярі. Вона виховувала покоління у дусі патріотизму, і саме тому її називали живою легендою музею.

Її громадська діяльність була невіддільною від професійної. Як голова жіночої ради інституту в 1980 – 1990 роках вона об’єднувала людей, організовувала свята, підтримувала родини офіцерів, допомагала вирішувати складні питання. Це було справжнє лідерство — не гучне, а щоденне, наповнене турботою й відповідальністю.

Керівництво інституту та Міністерство оборони України високо цінували її працю. Вона неодноразово була відзначена нагородами та подарунками, але найбільшою нагородою для неї була вдячність людей.

Сьогодні ми згадуємо Євгенію Анатоліївну як приклад справжньої лідерки – тієї, хто веде за собою не наказом, а силою духу, мудрістю та любов’ю до людей. Її життя стало дороговказом для тих, хто вірить у силу служіння та велич спільної справи.